Тетяна Калугіна: Релокація підприємства пройшла успішно. На жаль, для мене це вже вдруге.

З початком повномасштабної війни Росії проти України багато підприємств були вимушені евакуювати персонал та виробничі активи зі східних регіонів в центральні та західні області нашої країни. Особливим викликом це стало для бізнесів, які використовують складне і габаритне обладнання, зокрема, для сфери машинобудування. Одним із яскравих і успішних прикладів такого переміщення виробничих потужностей стала релокація «Корум Дружківський машинобудівний завод» із м. Дружківка, яке розташоване неподалік від м. Краматорськ Донецької області, в Хмельницьку область. На жаль, це вже не перший такий досвід саме для цього заводу. 

Детальніше про особливості процесу релокації в інтерв’ю для «ЕнергоБізнесу» розповіла директор «Корум Дружківський машинобудівний завод» Тетяна Калугіна.

—  Можете розповісти про діяльність підприємства, яка продукція виготовляється, для яких галузей промисловості?
— «Корум Дружківський машинобудівний завод» (м. Дружківка Донецької області) спеціалізується на виготовленні гірничошахтного обладнання. Все починалося у 1893 році з невеликого металургійного заводу і надії на світле майбутнє. Зараз це велике підприємство виготовляє шахтне кріплення, вагонетки і електровози, підвісне шахтне обладнання, вентилятори головного провітрювання, стрічкові конвеєри, прохідницькі комбайни КПД. Крім цього виконує капітальні ремонти комбайнів та кріплень.

Завод входить до складу компанії Corum Group, що працює у галузі машинобудування і шахтобудування в Україні та закордоном, та спеціалізується на проектах в гірничодобувній галузі. Corum Group в свою чергу є частиною «ДТЕК Енерго».

— В які країни завод здійснює експорт своєї продукції? Чи не був втрачений напрям експорту під час війни?
— З початком війни завод, як і багато українських підприємств, перебудував свою роботу. Що стосується експорту, то взагалі ми співпрацюємо з компаніями Туреччини, Індії, Литви та Казахстану. Але зараз  ми сконцентрували усі виробничі процеси на обслуговуванні вуглевидобувних підприємств «ДТЕК Енерго». Ключовий пріоритет - зберегти надійність української енергосистеми.

—  Які потужності компанії вдалося перемістити на захід? Можете, вказати скільки часу зайняла ця процедура? З якими труднощами довелося зіткнутися при релокації?
— Головна цінність будь якого підприємства - це спеціалісти, тому ми в першу чергу сконцентрувались саме на переміщенні персоналу. Для мене це друга релокація, тому вже був певний план дій і було легше. Нагадую, що ми були в числі перших українських підприємств, які це успішно зробили. Крім пошуку відповідного під параметри виробництва майданчика, необхідно правильно організувати демонтаж, перевезення та подальший монтаж обладнання. З огляду на специфіку бізнесу, не всі підприємства та майданчики на заході України були придатні для запуску виробництва.  Деякі не підходили за площею, деякі за станом, деякі технологічно. Найоптимальнішими були визначені майданчики у Хмельницькій області та у Дніпрі. Перенесення виробництва – це тривалий та дорогий процес. Вивезення матеріалів іноді доводилося робити у найскладніших умовах, оскільки безпека працівників для нас на першому місці. Але 11 квітня на Хмельниччині завод розпочав виготовлення частини продукції «Корум ДрМЗ». Це анкери та протипожежні труби.

Щодо складнощів. Вони, звісно, є.  Одна з основних проблем — постачання матеріалів для виробництва. Наприклад, частина продукції з металу вироблялася лише на «Азовсталі». Знайти аналоги в Україні немає можливості. Компанія шукає їх за кордоном, але це може призвести до подорожчанням продукції і часто може не бути альтернатив. У такому разі доводиться змінювати технологію.

— Як відбувалася співпраця з місцевою владою для переміщення виробництва?
—  Позитивно. Місцева влада в західних регіонах активно відгукнулись на запити про можливість релокації. Наразі, навіть не всі запропоновані майданчики оглянуті.

— Як компанія організувала переміщення виробничого персоналу (їх родин)?
— Переміщення відбувалось у рамках програми «ДТЕК Енерго», була організована релокація нашого виробничого персоналу та їх родин. Також ми отримали допомогу від власників майданчиків, на базі яких зараз організовані наші виробничі майданчики. Евакуація співробітників «Корум ДрМЗ» розпочалася 23 березня і триває досі, оскільки ситуація динамічно змінюється.
При евакуації використовувався змішаний підхід:

1. Для співробітників з особистим транспортом були організовані групи взаємодопомоги, де люди мали можливість об'єднуватися в колони, брати попутників та вибирати оптимальні маршрути, коридори з модерацією співробітниками компанії.
2. Організація працівників для евакуації на безкоштовних потягах «Укрзалізниці».
3. Організація вагонів Укрзалізниці на платній основі під персонал підприємств.
4. Співробітників розселяли у Івано-Франківській області та поруч за виробничими майданчиками на  Хмельниччині та у Дніпрі. Головний критерій - безпека регіону для розміщення співробітників.

— Як на сьогодні працюють переміщені потужності? Який компанія передбачає їх розвиток?
— На Хмельниччині відкрили цех з випуску шахтних анкерів та протипожежних труб. Плануємо виготовляти до 30 тис. анкерів та близько 790 секцій протипожежних труб у місяць. Зараз на цьому майданчику готується до запуску ділянка з механообробки. У Дніпрі відбувається налаштування збирального майданчику і паралельно збираємо там прохідницький комбайн. Плануємо там проводити збірку і підйомного обладнання.

— Які наступні потужності компанія планує перемістити в інші регіони України?
— Наразі немає можливості для переміщення додаткового обладнання. Роботи, які зараз не можемо виконати самостійно, виконуються за договором аутсорсинга.

— Які, на вашу думку, потрібні кроки від державної, регіональної влади, інфраструктурних компаній (таких як «Укрзалізниця») для спрощення процедури релокації бізнесів?
— Насамперед хочу відзначити вагомий вклад, підтримку та сприяння у нашій швидкій релокації – «Укрзалізницю» та місцеві органи влади.
За допомоги «Укрзалізниці» ми в найкоротший термін організували та відправили понад загалом 22 вагони з обладнанням і матеріалами на захід України. З боку «Укрзалізниці» та залізничників все було виконано дуже чітко, системно та відповідало нашим потребам. 

   Що стосується спрощення процедури релокації, то, на наш погляд, необхідно сфокусуватися на таких напрямах:

1. надання пільгових тарифів для перевезення обладнання та потужностей бізнесу для збереження вітчизняного потенціалу,
2. підтримка у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку ринків збуту,
3. забезпечення оперативного підключення виробничих потужностей переміщених підприємств до газо-, водо-, електропостачання та інших інженерних комунікацій,
4. надання інформаційної та організаційної допомоги щодо можливостей розміщення та проживання працівників переміщених підприємств.

— Який, на вашу думку, загальний потенціал релокації для всієї України?
— Загальний потенціал релокації для всієї країни - це можливість забезпечити стабільність роботи енергетичного сектору, через виробництво та постачання необхідного обладнання для наших вугільних підприємств. З іншого боку, поки йде війна та багато людей не можуть працювати у небезпечних регіонах, розміщуючи нові виробничі майданчики, ми надаємо можливості для праці у більш безпечних регіонах нашим працівникам. В той самий час, відкриваючи нові майданчики, ми забезпечуємо розвиток регіонів, починаючи із виплати податків та закінчуючи створенням нових робочих місць тощо. Наші підприємства, які є флагманами гірничошахтного обладнання з тривалою історією, в умовах війни продовжують працювати та забезпечувати надійну підтримку вітчизняних вугільних підприємств.

   Головне, релокація сьогодні - це насамперед відповідь на виклики, з якими сьогодні зіткнулися українці, держава та бізнес. Це необхідно для відновлення економіки країни та досягнення нашої сумісної перемоги на всіх фронтах!