Релокація. Як ДТЕК переносить машинобудівне виробництво на захід України

Машинобудівна компанія Corum Group, яка належить Рінату Ахметову, однією з перших наважилася на релокацію виробництва. НВ дізнався про причини, особливості та перші результати цього процесу.

Виробник гірничо-шахтного обладнання Corum Group (входить до ДТЕК Енерго Ріната Ахметова) вже близько місяця займається перенесенням виробничих потужностей своїх підприємств на майданчики машинобудівних заводів у Хмельницькому та на Волині.

11 квітня компанія повідомила, що у Хмельницькому вже розпочали виготовлення частини продукції Корум Дружківського машинобудівного заводу (Донецька обл.). Це анкера та протипожежні труби. Виробництво запчастин гірничошахтного обладнання (решітки, зірочки), що виготовлялися на Корум Світло шахтаря (Харків), будуть розподілені на промислових майданчиках Волинської області. НВ Бізнес поставив 5 питань про релокацію виробництва Ільдару Салєєву, генеральному директору ДТЕК Енерго.

— Чому і як зважилися на релокацію виробництва?

— Машинобудівні заводи знаходяться у Дружківці та Харкові, тобто у безпосередній близькості до зони активних бойових дій. Тому рішення виправдане з низки причин.

По-перше, безпека працівників.

По-друге, компанія має зобов’язання перед країною. Від нашої оперативної роботи залежить робота вуглевидобувних підприємств ДТЕК Енерго, а отже, і стабільна робота енергосистеми України. Перші майданчики, де нам вдалося запустити нове виробництво, орієнтовані на виготовлення найбільш затребуваних запасних частин і деталей, які необхідні шахтарям ДТЕК Енерго.

І третя причина в тому, що в умовах продовження війни стає практично неможливо забезпечувати підприємства сировиною, матеріалами та вивозити готову продукцію.

— Які складнощі виникли при релокації машинобудівного виробництва?

— Враховуючи поточні умови та стислі, для подібних дій, терміни є кілька об'єктивних та очікуваних складнощів, з якими зіштовхнулася компанія.

По-перше, зважаючи на специфіку будь-якого бізнесу, не всі майданчики на заході України (як і в будь-якому іншому регіоні) придатні для запуску виробництва. Деякі не підходять за площами, деякі — за станом, деякі — технологічно.

По-друге, часто на одному майданчику немає можливості технологічно виконати весь цикл операцій і потрібно шукати опції, де їх виконувати та як забезпечити логістику між етапами. За такого розкладу компанія змушена частини потужностей вивозити в різні локації.

По-третє, і це одна з основних проблем — постачання матеріалів для виробництва. Наприклад, частина продукції з металу вироблялася лише на Азовсталі. Знайти аналоги в Україні немає можливості. Компанія шукає їх за кордоном, але це може призвести до подорожчанням продукції і часто може не бути альтернатив. У такому разі доводиться міняти технологію.

По-четверте, вивезення матеріалів іноді доводилося робити у найскладніших умовах, оскільки безпека працівників у нас на першому місці.

— Який персонал зайнятий на перенесених виробництвах: власний чи локальний?

— Для нас пріоритет — наші працівники. І це природно. Тому ми допомагаємо з переїздом та намагаємось ними максимально укомплектувати переміщені виробництва компанії. Це стосується як працівників виробництва, так і R&D-фахівців.

Для збереження потенціалу та можливості подальшого розвитку, компанія приділяє особливу увагу ключовим R&D-фахівцям (конструкторам, технологам та іншим спеціалістам з основних продуктових лінійок Корум) — ті, хто зможуть, вибудувати процеси заново.

— Кому ви маєте намір продавати продукцію, виготовлену на цих майданчиках?

— Зараз перший пріоритет — це закрити потреби у продукції для потреб ДТЕК Енерго. Але компанія веде переговори про можливі партнерства з підприємствами Європи.

— Чи маєте ви намір якось розвивати та посилювати досвід, отриманий при релокації?

— На даний момент компанія опрацьовує створення партнерських проектів (альянсів) із європейськими компаніями, що мають машинобудівні потужності. Йдеться про застосування в них нашого R&D та супроводу. Йдеться переговорний процес, тому говорити про якісь конкретні деталі поки що рано.