Галина Кузнєцова

Про машини, колектив і любов до них.

Третину часу життя ми проводимо на роботі, і тільки найщасливіші на улюбленій роботі. Наша героїня мріяла стати педагогом, а покликанням стали машини.

Дещо більше 20 років працює машиністом компресорних установок цеху №11 «Корум ДрМЗ» Галина Кузнєцова, і каже, що роботу свою дуже любить.

— Не уявляю себе ще десь, завод став моїм життям, а колектив нашого цеху – близькими людьми, — зізнається Галина.

Закінчивши на відмінно технікум, молодий фахівець-ливарник Галина прийшла на завод у ливарних цех. Незабаром активістку та спортсменку переманили до «паросилового». Колектив цеху підбирав та об’єднував однодумців — тих, хто любить спорт, веде активний спосіб життя та знає ціну дружбі. Недарма «паросиловий» вважався найспортивнішим цехом, на рахунку чимало перемог у заводських спартакіадах, та й плинності кадрів у цеху немає.

— Колектив прийняв мене дуже тепло, — згадує наша героїня. — Про такий колектив можна тільки мріяти. Всі приблизно одного віку та об’єднані спільною ідеєю — жити активно. Завдяки підтримці колективу я вивчила роботу різних компресорних установок, хоча спочатку боялася, що не зрозумію і підведу цех і все підприємство. Адже компресорна — це серце заводу, з нас починається робота всього обладнання.

Сьогодні Галина Кузнєцова — це машиніст компресорних установок 5 розряду. Для сторонньої людини робота машин — це шум, а нашій героїні цей звук — ритм серцебиття, яким вона точно визначає стан обладнання.

Девіз нашої героїні: «Бажання — це 1000 можливостей». Галина успішно опанувала роботу складних компресорних установок, недавно отримала права на водіння автомобілям, тепер вивчає нову машину - швейну. І щось підказує, що і ця вершина підкориться нашій героїні.